Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://www.univer.kharkov.ua/docs/statute/280410-2.doc Дата изменения: Thu Apr 29 17:18:22 2010 Дата индексирования: Mon Oct 1 22:07:41 2012 Кодировка: koi8-r Поисковые слова: http astrokuban.info astrokuban

Допов?дь
М?н?стра осв?ти ? науки Дмитра Табачника
на п?дсумков?й колег??
(22.04.2010 р., м. Харк?в)

Шановн? колеги!
В умовах пост?йно? зм?ни соц?ально-пол?тичних, економ?чних ? моральних
ор??нтир?в сучасного св?ту найважлив?шим фактором динам?чного розвитку
сусп?льства ? забезпечення високого р?вня осв?ти.
Н?коли ще проблема якост? осв?ти в Укра?н? не мала такого важливого
?деолог?чного, соц?ального, економ?чного ? техн?чного значення, як у
тепер?шн?й час.
Зазначене визнача? систему пр?оритет?в, що мають бути реал?зован?, а
саме:
- можлив?сть здобуття як?сно? осв?ти для кожно? людини незалежно в?д
?? економ?чного становища, в?ку, стат? та м?сця проживання;
- в?дпов?дн?сть в?тчизняно? осв?ти св?товим стандартам ? вимогам;
- забезпечення п?дтримки навчання кращо? молод? в найб?льш
авторитетних навчальних закладах не лише Укра?ни, а й св?ту для отримання
сучасного р?вня осв?ти та використання сво?х знань для розвитку держави;
- надання знань, навичок ? компетенц?й, необх?дних для в?дпов?дальних
громадян, як? знають сво? права й обов'язки, здатн? до усп?шно? економ?чно?
д?яльност?.
Але ми з?бралися сьогодн? обговорити не т?льки проблеми, як? стоять
перед галуззю та визначити в?дпов?дн? завдання, але й розглянути ц?
проблеми у контекст? Концепц?? проведення економ?чних реформ, зокрема по
напряму «Осв?та», напрацьованих Ком?тетом економ?чних реформ, та ??
основних принцип?в: ор??нтац?? осв?тн?х послуг на споживача ? визначення
вимог споживача до осв?тн?х послуг, а також п?двищення автоном?? навчальних
заклад?в.


Забезпечення р?вного доступу до
вищо? осв?ти

В останн? роки питання вищо? осв?ти все б?льше привертають увагу
укра?нсько? громадськост? ?, в першу чергу, щодо проведення вступно?
кампан??. Адже в?д усп?шного, транспарентного, проведення прийому на
навчання залежить багато в чому реал?зац?я головного завдання, що сто?ть
перед вищою школою - забезпечення якост? осв?ти.
Перех?д в?д вступних екзамен?в безпосередньо у вищому навчальному
заклад? до прийому на навчання за сертиф?катами зовн?шнього незалежного
оц?нювання - важливий крок на шляху створення р?вних умов для доступу до
вищо? осв?ти.
Безсумн?вно, впровадження зовн?шнього незалежного оц?нювання ма? ряд
в?домих переваг ? в ц?лому позитивно сприйнято громадськ?стю. Майже 84%
аб?тур??нт?в п?дтримають ЗНО.
Водночас зовн?шн? незалежне оц?нювання ма? ряд проблем.
Зокрема, незадов?льна як?сть тест?в, спрямован?сть ?х переважно на
перев?рку формал?зованих знань, не в?дточен?сть процедур проведення
породжу? у сусп?льств? дискус?? щодо його доц?льност? взагал?.
Треба визнати, що надто активне захоплення ЗНО позбавило нас здорового
глузду, адже у будь-як?й д?яльност? повинен бути перех?дний пер?од, пер?од
адаптац?? до нових умов. У результат? це призвело до того, що поза увагою
залишилися потенц?йн? аб?тур??нти, котр? не вступали до вищих навчальних
заклад?в, оск?льки ЗНО для них стало психолог?чною перепоною. Серед них ?
випускники минулих рок?в, як? хот?ли стати студентами не стац?онару.
Введення ЗНО у ранг абсолюту невиправдано в?длучило середню школу та
вищ? навчальн? заклади в?д участ? у процес? вступу.
Зрозум?ло, що у подальшому тестування не повинно залишатися одним
засобом оц?нювання знань аб?тур??нт?в. Цю думку також п?дтриму? абсолютна
б?льш?сть осв?тянсько? громадськост?. Наряду з тестуванням необх?дно
застосовувати вступн? випробування або сп?вбес?ди, як? дають змогу
перев?рити не т?льки пам'ять, а й р?вень мислення аб?тур??нт?в, що ма?
особливе значення при прийом? на природничо-математичн? та техн?чн?
напрями п?дготовки.
Тому, разом ?з роботою над п?двищенням якост? зовн?шнього незалежного
оц?нювання, необх?дно вдосконалювати ? процедури в?дбору до вищих
навчальних заклад?в, запровадивши формування конкурсних показник?в
аб?тур??нта з трьох р?вноц?нних складових:
перше - результат?в зовн?шнього незалежного оц?нювання (до 600
бал?в);
друге - середнього бала шк?льного атестата перерахованого за
в?дпов?дною 200 - бальною шкалою;
? трет? - результат?в вступного випробування вищого навчального
закладу.
Результати вступного випробування вищого навчального закладу, в
залежност? в?д його специф?ки, можуть формуватися на п?дстав? сп?вбес?ди,
тестування на профес?йну придатн?сть, спортивних досягнень, рекомендац?й
навчального закладу, в якому навчався аб?тур??нт.
Така складова оц?нки дозволить пол?пшити як?сть в?дбору аб?тур??нт?в,
п?двищить вмотивован?сть випускник?в на вивчення ус?х шк?льних предмет?в ?
п?дн?ме авторитет учителя середньо? школи.
Ми в?дновимо систему довуз?всько? п?дготовки, що особливо актуально
для вищих навчальних заклад?в природничо-математичного та техн?чного
спрямування.
Зрозум?ло, що так? п?дходи не можуть бути реал?зован? цього року. Це
перспектива наступного вступного пер?оду. Водночас, ми ма?мо можлив?сть без
нанесення шкоди п?дготовчому процесу до цьогор?чно? вступно? кампан?? дещо
виправити у напрям? назустр?ч аб?тур??нту. Що вже ? зроблено.
При вступ? до вищих навчальних заклад?в у 2010 роц? буде враховано:
- середн?й бал документа про повну загальну середню осв?ту;
- надано право вступникам подавати сертиф?кат Укра?нського
центру оц?нювання якост? осв?ти, виданого у 2008 або у 2009
або у 2010 роц?;
- регламентовано к?льк?сть вищих навчальних заклад?в ?
напрям?в п?дготовки, куди ? на як?, аб?тур??нт може подавати
документи;
- надано право вищому навчальному закладу допускати до участ?
у конкурсному в?дбор? вступника, що пода? сертиф?кат
Укра?нського центра оц?нювання якост? осв?ти, к?льк?сть
бал?в якого з непроф?льних загальноосв?тн?х предмет?в, нижче
124 бал?в з кожного предмету за умови, якщо к?льк?сть бал?в
з проф?льних загальноосв?тн?х предмет?в, становить не нижче
170 бал?в з кожного предмету;
- надано право брати участь у конкурс? за результатами
зовн?шнього незалежного оц?нювання або за результатами
вступних випробувань, за вибором, при вступ? на навчання без
в?дриву в?д виробництва, якщо вступники отримали повну
загальну середню осв?ту у 2007 роц? ? ран?ше;
- надано право для ос?б, як? не атестован? з укра?нсько? мови
та л?тератури, складати вступний екзамен з т??? мови, оц?нки
з яко? виставлен? в документ? про осв?тн?й (осв?тньо-
квал?ф?кац?йний) р?вень;
- в?дновлено право прийому на програму бакалавра на основ?
осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня молодшого спец?ал?ста за
державним замовленням;
- перекладено тестов? завдання кримськотатарською,
молдовською, польською, рос?йською, румунською, угорською
мовами (за винятком тест?в з укра?нсько? мови ? л?тератури
та ?ноземних мов).
Вам сьогодн? роздано Умови прийому у 2010 роц? з? зм?нами. Тепер,
шановн? кер?вники вищих навчальних заклад?в, слово за вами. Пропоную у
стисл? терм?ни привести Правила прийому ваших навчальних заклад?в у
в?дпов?дн?сть до цих зм?н ? оприлюднити ?х у встановленому порядку.
Переконаний, що ц? кроки, як? спрямован? на реал?зац?ю права
громадянина на в?льний доступ до здобуття вищо? осв?ти дозволять
врегулювати проблемн? питання навколо ЗНО та прийому до вищих навчальних
заклад?в у цьому роц?.
Анал?з вступно? кампан?? 2009 року показав, що у переважн?й б?льшост?
вищих навчальних заклад?в робота приймальних ком?с?й була орган?зована
в?дпов?дно до вимог нормативних документ?в.
Проте, мали м?сце недол?ки ? порушення.
Серед них:
- зд?йснення прийому без л?ценз?? або перевищення л?цензованого
обсягу;
- прийом без сертиф?кат?в Укра?нського центру оц?нювання якост?
осв?ти;
- зарахування випускник?в техн?кум?в ? коледж?в, осв?та яких не
в?дпов?дала напряму подальшого навчання;
- внесення до Правил прийому положень, що не передбачен? Умовами
прийому;
- самов?льне внесення додаткових ф?нансових умов до Типового договору;
- прийом на п?льгових умовах без в?дпов?дних п?дстав;
- позаконкурсне зарахування аб?тур??нт?в, як? не мали такого права
тощо.
Шановн? кер?вники вищих навчальних заклад?в! Про повторення таких
порушень у цьому роц? не може бути й мови. Особливо це стосу?ться
перевищення л?цензованих обсяг?в. Попереджаю, що це буде розглядатися як
п?дстава для позбавлення л?ценз??.
До реч?, для забезпечення в?дкритост? ? прозорост? вступно? кампан??
необх?дно у цьому роц? залучити до ?? проведення студент?в, використовуючи
ресурси студентського самоврядування.
Сл?д пост?йно пам'ятати, що студент форму?ться вже на етап? вступу.
Перш? його враження в?д навчального закладу закарбовуються у пам'ят?
назавжди. Людська оц?нка - це найвищ?й р?вень реклами вищого навчального
закладу, його кер?вництва та викладацького складу.
Державне замовлення як фактор
економ?чного та соц?ального
розвитку
Шановн? колеги!
Безперечно, що для забезпечення стаб?льного розвитку вищого
навчального закладу важливим ? стаб?льн?сть державного замовлення на
п?дготовку фах?вц?в з вищою осв?тою.
Водночас, в останн? роки виявися певний дисбаланс в його показниках,
насамперед через допущення дублювання п?дготовки у вищих навчальних
закладах рег?он?в.
Тому буде реал?зовано один п?дх?д - державне замовлення повинно
розм?щуватись у тих закладах, в яких гарантовано високу як?сть п?дготовки.
Як в?домо, 2009 р?к визначався ? ?ншими проблемами. Нав?ть з окремих
напрям?в ? спец?альностей державне замовлення було взагал? зл?кв?довано, що
? неприпустимим.
|Дов?дково |
|У 2009 роц? обсяги державного замовлення для вищих навчальних заклад?в |
|Укра?ни становили: |
|- за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем молодшого спец?ал?ста -68,1 тис. |
|ос?б; |
|- за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем бакалавра - 129,4 тис. ос?б; |
|- за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем спец?ал?ста на основ? |
|осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня бакалавра - 81,9 тис. ос?б; |
|- за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем маг?стра на основ? |
|осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня бакалавра - 41,6 тис. ос?б; |
|- за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем спец?ал?ста на основ? повно? |
|загально? середньо? осв?ти - 4,4 тис. ос?б. |


Загалом, зменшення обсягу прийому у пор?внянн? з 2008 роком для
молодшого спец?ал?ста становило понад 13%, бакалавра - понад 11%.
Водночас, було зб?льшено обсяги прийому за осв?тньо-квал?ф?кац?йними
р?внями спец?ал?ста та маг?стра, що дало можлив?сть задовольнити бажання
97% випускник?в-бакалавр?в продовжити навчання за кошти державного бюджету.
Проте, нав?ть за таких умов майже 180 вищих навчальних заклад?в ?-??
р?вн?в акредитац?? не виконали державного замовлення на випуск, а 17 таких
заклад?в не виконали доведених обсяг?в державного замовлення на прийом.
Аналог?чн? недол?ки ? ? у робот? ?нших м?н?стерств, що мають у
п?дпорядкуванн? вищ? навчальн? заклади.
|Дов?дково |
|За осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем молодшого спец?ал?ста: М?н?стерством |
|охорони здоров'я на 200 м?сць, М?н?стерством транспорту та зв'язку на 148|
|м?сць, М?н?стерством ф?нанс?в на 250 м?сць, Державним ком?тетом л?сового |
|господарства на 96 м?сць. |
|За осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем бакалавра М?н?стерством аграрно? |
|пол?тики на 497 м?сць, М?н?стерством ф?нанс?в на 1541 м?сце. |
|За осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем спец?ал?ста М?н?стерством аграрно? |
|пол?тики на 1271 м?сце, М?н?стерством ф?нанс?в на 611 м?сць. |
|За осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем маг?стра М?н?стерством аграрно? |
|пол?тики на 167 м?сць, М?н?стерством ф?нанс?в на 541 м?сце. |


Вважаю це недол?ком роботи м?н?стерств.
Адже у нас ? достатньо широкий ?нструментар?й адм?н?стративного впливу
на так? навчальн? заклади ? не менш широк? можливост? недопущення
виникнення таких ситуац?й. ? ми у цьому роц? цим скориста?мось.
Показово, що за останн? 7 рок?в державне замовлення у сп?вв?дношенн? з
випуском заклад?в загально? середньо? осв?ти ма? загальну тенденц?ю до
зростання, що в ц?лому в?дпов?да? стратег?чним нам?рам держави зробити вищу
осв?ту максимально доступною для вс?х верств населення.
Водночас, сл?д визнати, що ми одна з небагатьох ?вропейських держав,
яка реал?зу? формал?зовану ?нту?тивну технолог?ю визначення потреби у
фах?вцях з вищою осв?тою за радянським принципом «в?д досягнутого» та
валову схему його розм?щення, спираючись на пропозиц?? самих вищих
навчальних заклад?в, як? не ? н? замовниками, н? споживачами осв?тн?х
послуг.
Бентежить ? безв?дпов?дальний п?дх?д до цих питань з боку рег?ональних
орган?в управл?ння осв?тою, як? погоджують плановий обсяг державного
замовлення для вищих навчальних заклад?в без урахування реального попиту на
в?дпов?дних фах?вц?в рег?онального ринку прац?.
Такий формал?зм шкодить як держав?, так ? вищому навчальному закладу,
який у гонитв? за багатопроф?льн?стю втрача? сво? обличчя - навчальне ?
наукове.
У кра?нах ?вропейського ?диного простору вищо? осв?ти ?снують два
концептуально р?зних п?дходи щодо оплати здобуття вищо? осв?ти: стипенд??
або гранти (Норвег?я, Швец?я, ?рланд?я, Н?меччина) чи довгострокова позика
у Великобритан??.
Гранти зв?льняють студент?в в?д оплати за навчання ? дозволяють
покривати частину витрат на проживання. Обсяг гранту залежить в?д р?зних
критер??в, зокрема в?д доходу батьк?в чи к?лькост? д?тей в с?м'?.
Позики - прям? субсид?? студентам, як? мають повертатися. Через позики
студенти оплачують лише частину витрат за навчання.
Зазвичай студенти отримують допомогу впродовж всього терм?ну навчання.
Якщо студент залиша? навчання, або ? ?нформац?я, що в?н не в?дв?ду?
заняття, виплати припиняються.
У Дан?? виплати по грантам зд?йснюються за умови активного ставлення
до навчання; у Норвег?? - складання екзамен?в за граф?ком; у Швец?? -
складання не менше 75% екзамен?в у визначен? терм?ни.
У Н?меччин? до уваги береться академ?чна усп?шн?сть студента; у
Н?дерландах гранти прив'язан? до усп?шност? (у ?ншому випадку грант
дв??чника ста? позикою з обов'язковим поверненням).
В ус?х випадках в основ? ф?нансування вищих навчальних заклад?в
-персон?ф?кована оплата навчання студент?в.
Якщо проанал?зувати результати усп?шност? студент?в, як? навчаються за
державним замовленням ? студент?в - контрактник?в, то часто картина
невт?шна ? не на користь студент?в, що навчаються за кошти держави. Тобто,
кра?на оплачу? навчання тих, як? потенц?йно н?коли не стануть
висококвал?ф?кованими фах?вцями ? ледь жевр?ють у заклад? завдяки ?нод?
випадковому потраплянню на м?сця державного замовлення при вступ?.
Думаю, що у сусп?льств? вже давно визр?ла думка про те, що миритися з
цим надал? не можна.
Тому, нам найближчим часом необх?дно приступити до розроблення
методики персон?ф?кованого розпод?лу державного замовлення за загальними
результатами конкурсного в?дбору при вступ? ? п?дписання з? студентом
контракту на умови користування цим державним замовленням на весь пер?од
навчання.
Повертаючись до державного замовлення, хочу зазначити, що мною внесено
зм?ни до листа МОН в?д 30.12.2009 "Щодо формування пропозиц?й до обсяг?в
державного замовлення на 2010 р?к" про в?дновлення прийому за державним
замовленням молодших спец?ал?ст?в на навчання за програмою бакалавра за
скороченим терм?ном навчання.
Кр?м того, листом в?д 22 березня вищим навчальним закладам дозволено
зд?йснювати прийом у 2010 роц? на платне навчання за умови в?дсутност?
державного замовлення.
Щодо обсягу державного замовлення: м?н?стерство спов?ду? ? буде
лоб?ювати зб?льшення держзамовлення на п?дготовку кадр?в з вищою осв?тою за
р?зними осв?тньо-квал?ф?кац?йними р?внями нав?ть в умовах ф?нансово-
економ?чно? кризи. Ус?м зрозум?ло, що ?нвестиц?? в осв?ту найефективн?ш?!
|Дов?дково |
|Статистично картина потенц?йних аб?тур??нт?в 2010 року така: |
|- зб?льшення к?лькост? випускник?в основно? школи з 358,2 тис. ос?б до |
|579,1 тис. ос?б (на 221 тис. ос?б, 38%); |
|- зменшення к?лькост? випускник?в старшо? школи з 415,6 тис. ос?б до |
|387,2 тис. ос?б (на 28,4 тис. ос?б, 6,8%). |


Проектом державного замовлення для вищих навчальних заклад?в
передбачено зб?льшення у 2010 роц? обсягу державного замовлення на молодших
спец?ал?ст?в та бакалавр?в, у тому числ? на заочну форму навчання, а також
запевня?мо вас, що ми в?дновимо державне замовлення у 2010 роц? з тих
напрям?в ? спец?альностей, на як? у 2009 роц? Урядом воно було сутт?во
зменшено.
|Дов?дково |
|За осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем молодшого спец?ал?ста: (д?ловодство, |
|орган?зац?я туристичного обслуговування, перукарське мистецтво та |
|декоративна косметика, декоративно-прикладне мистецтво, орган?зац?я |
|обслуговування у готелях, орган?зац?я обслуговування у закладах |
|ресторанного господарства ? торг?вл?, виробництво та експлуатац?я в?део-,|
|ауд?отехн?ки та к?ноустановок); |
|За осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем бакалавра: (документознавство та |
|?нформац?йна д?яльн?сть, туризм, декоративно-прикладне мистецтво, |
|фотомистецтво, готельно-ресторанна справа, реклама ? зв'язки з |
|громадськ?стю (за видами д?яльност?)). |


Стосовно обсягу державного замовлення за осв?тньо-квал?ф?кац?йними
р?внями спец?ал?ста ? маг?стра, то хочу наголосити, що у цьому питанн?
п?дх?д один - сумарна к?льк?сть м?сць спец?ал?ста ? маг?стра повинна
становити не менше 95% в?д обсягу випуску бакалавр?в у поточному роц?.
Ми будемо сприяти зб?льшенню держзамовлення на п?дготовку маг?стр?в у
пров?дних нац?ональних ун?верситетах, за умови, якщо прийом випускник?в-
бакалавр?в буде зд?йснюватися з ун?верситет?в рег?он?в. ? найголовн?ше -
розм?щення державного замовлення неможливе без урахування потреб
рег?онального ринку прац? та проф?льност? навчального закладу.
Мережа вищих навчальних заклад?в
У сучасних умовах, одним з найскладн?ших питань функц?онування системи
вищо? осв?ти ? соц?альна ? економ?чна доц?льн?сть мереж? вищих навчальних
заклад?в.
|Дов?дково |
|У 2010 роц?, за даними Державного ком?тету статистики, в Укра?н? мережа |
|вищих навчальних заклад?в нал?чу? 861 заклад ус?х р?вн?в акредитац?? та |
|форм власност?, у тому числ? 198 ун?верситет?в, 58 академ?й, 110 |
|?нститут?в, 1 консерватор?ю, 231 коледж, 136 техн?кум?в та 127 училищ. ? |
|це не враховуючи понад тисячу ф?л?й, НКЦ, НКП та ?нших в?докремлених |
|структурних п?дрозд?л?в. |
|У кра?нах ?вропи: в ?спан?? (46 млн. населення) 1.5 млн. студент?в |
|навчаються у 60 ун?верситетах, у Великобритан?? (62 млн. населення) 3 |
|млн. студент?в навчаються у 166 ун?верситетах ? коледжах, у Франц?? (64 |
|млн. населення) 2.3 млн. студент?в навчаються майже 100 вищих навчальних|
|закладах. |


За реал?ями сп?вв?дношення ринку осв?тн?х послуг ? ринку прац? можна
вважати, що за к?льк?сними показниками мережа наших вищих навчальних
заклад?в вже досягла критичного максимуму, а перех?д ц??? к?лькост? у
як?сть, скажемо в?дверто, сутт?во затягнувся.
Тому сьогодн? треба говорити про оптим?зац?ю ? упорядкування ц???
мереж?.
Але в?дбуватися це ма? еволюц?йно, паралельно з реструктуризац??ю
галузей економ?ки ? зм?нами попиту ринку прац?, перш за все на
рег?ональному р?вн?, але без жодного адм?н?стративного тиску.
Метою цього процесу ма? стати у першу чергу усунення дублювання
п?дготовки фах?вц?в, нерац?онального формування обсяг?в ?х п?дготовки за
кошти державного бюджету, створення сприятливих умов у сфер? управл?ння
системою вищо? осв?ти.
Залиша?ться актуальним питання д?яльност? в?докремлених структурних
п?дрозд?л?в вищих навчальних заклад?в, у тому числ? закордонних. Думаю, що
досв?д окремих кра?н колишнього Союзу, як? просто л?кв?дували вс?
в?докремлен? структурн? п?дрозд?ли, не кращий приклад для демократичного
сусп?льства, але якщо ситуац?я радикально не зм?ниться, сл?д запровадити,
аби в диплом? разом з назвою ун?верситету було вказано ? ф?л?ю, яку в?н
зак?нчив.
Невт?шн? результати да? анал?з рег?онального ринку осв?тн?х послуг у
контекст? мереж? вищих навчальних заклад?в.
Нав?ть не торкаючись м. Ки?ва, де економ?ст?в, менеджер?в та
правознавц?в готують вс?, кр?м медичного ун?верситету, в рег?онах
п?дготовка гуман?тар??в також, на жаль, ста? основним видом д?яльност?
ун?верситет?в, коледж?в ? техн?кум?в.
При цьому, як показу? практика, масове перетворення педагог?чних, а то
? техн?чних ун?верситет?в на класичн?, ? тенденц??ю не завжди пов'язаною з
як?сними зм?нами результат?в осв?тньо? д?яльност?.
Так, наприклад у Терноп?льськ?й област? з 13 вищих навчальних заклад?в
мають л?ценз?ю з економ?ки ? п?дпри?мництва 69%, менеджменту та
адм?н?стрування - 38%. Ц?каво, а де пот?м працюють ц? випускники з
урахуванням особливостей економ?чно? ?нфраструктури рег?ону?
На жаль, так? ж показники мають м?сце ? в багатьох ?нших областях.
Проблемною залиша?ться на сьогодн? мережа коледж?в ? техн?кум?в.
Не може бути ун?верситету, який готу? т?льки молодших спец?ал?ст?в, як
? не повинна випускати маг?стр?в кафедра, яка не ма? бодай одного доктора
наук у в?дпов?дн?й галуз? знань.
До реч?, про кафедри. Як показав анал?з зв?т?в вищих навчальних
заклад?в у 2009 роц? ?снування "кваз?кафедр" з 5 - 6 науково-педагог?чних
прац?вник?в ста? для багатьох вищих навчальних заклад?в абсолютною нормою.
Так, у сектор? класичних ун?верситет?в та в окремих педагог?чних,
мистецьких ? техн?чних вищих навчальних закладах функц?онують до 30%
малочисельних кафедр. На додаток до цього, контингент студент?в на таких
кафедрах, часто випускних, у багатьох випадках не перевищу? дек?лькох ос?б,
а к?льк?сть таких кафедр може сягати п?втора десятка.
Звертаю увагу кер?вник?в вищих навчальних заклад?в на необх?дн?сть
упорядкування структури основних п?дрозд?л?в - кафедр ? факультет?в, як з
метою створення д??здатних колектив?в спроможних на проведення серйозних
наукових досл?джень, так ? з метою оптимального використання кошт?в
державного бюджету.
Треба також переглянути норми навчального навантаження науково-
педагог?чних прац?вник?в, особливо для тих, хто активно займа?ться реальною
науковою роботою, розглянути питання нормативного обмеження к?лькост?
дисципл?н, як? викладаються одним викладачем.
Дивним ? нестримним ? бажання окремих кер?вник?в наших ун?верситет?в
зменшити нормативи чисельност? студент?в на одного викладача до
незрозум?лих показник?в. Для досл?дницьких ун?верситет?в ця норма взагал?
сягнула 1 до 5.
На фон? норматив?в ун?верситет?в Велико? Британ?? (1 до 18), Франц?? ?
Н?меччини ( 1 до 16); США (1 до 14), та ?х св?тових наукових та осв?тн?х
досягнень, лог?ки ? державницького п?дходу у таких пропозиц?ях явно не
в?дчува?ться.
Цю ситуац?ю треба обов'язково передбачити у зм?нах до Закону Укра?ни
«Про вищу осв?ту», зм?нивши м?н?мальний норматив ?снування кафедри з 5 хоча
б до 8 науково-педагог?чних прац?вник?в.
Аналог?чна ситуац?я ? у вищих навчальних закладах ?-?? р?вня
акредитац??.
Вир?шення питання оптим?зац?? мереж? вищих навчальних заклад?в може
йти двома шляхами:
перше - почекати дек?лька рок?в, поки все вир?шиться природн?м шляхом
за рахунок прогнозованого зменшення к?лькост? випускник?в загальноосв?тн?х
навчальних заклад?в ?, як результат, поступового зникнення кафедр,
факультет?в, а надал? ? навчальних заклад?в в ц?лому;
? друге - розпочати необх?дну орган?зац?йну роботу вже зараз. Думаю,
що перший шлях неприйнятний для нас як з державно?, так ? з сусп?льно?
точки зору, оск?льки його насл?дки можуть бути траг?чними.
Ганебною проблемою вищо? осв?ти залиша?ться процедура прийняття
р?шення щодо надання вищим навчальним закладам статусу нац?онального, яких
на сьогодн? понад 100.
Не хочу коментувати згубн? насл?дки таких д?й ? ?х громадську оц?нку,
але ситуац?я вже вийшла за меж? здорового глузду.
А насл?док - знец?нення почесного статусу нац?онального закладу та
додаткове навантаження на державний бюджет.
З огляду на сказане необх?дно: розробити систему об'?ктивних критер??в
д?яльност? вищих навчальних заклад?в для надання статусу нац?онального;
зробити процедуру надання статусу нац?онального в?дкритою ? прозорою з
залученням до прийняття в?дпов?дного р?шення осв?тянсько? громадськост?.
Теж саме ма? в?дношення ? до започаткованого нещодавно статусу
досл?дницького ун?верситету, як? мають стати центром формування особливого
?нновац?йного середовища, завдяки якому значна частка ф?нансування науки
повинна зд?йснюватися галузями економ?ки та б?знесом.
Але все це зроблено посп?хом, без ретельного вивчення потенц?йних
можливостей пров?дних ун?верситет?в Укра?ни щодо здобуття таких статус?в,
без вивчення нац?ональних особливостей у реал?зац?? наукових проект?в з
використанням простого коп?ювання критер??в ? вимог ?нших кра?н ?вропи.
Без сумн?ву питання мереж? мають вир?шуватися ? на законодавчому
р?вн?.
Л?цензування та акредитац?я
Одним з головних ?нструмент?в вх?дного контролю за як?стю осв?тн?х
послуг ? л?цензування та акредитац?я.
Сл?д зазначити, що у 2009 роц? в цьому питанн? взагал? утворилася
кризова ситуац?я.
У результат? порушення технолог?чного процесу, а часто ? просто
непрофес?йних д?й, штучно створена проблема, коли у в?дд?л? л?ценз?йних
експертиз утворився затор довжиною у п?втори тисяч? справ.
З?грало свою роль ? введення отримання додаткових дозвол?в на
проведення л?цензування в?д орган?в виконавчо? влади, як? мають у
п?дпорядкуванн? вищ? навчальн? заклади.
Але не зважаючи на це, хочу звернутися до представник?в рег?ональних
орган?в влади з проханням не п?дписувати листи п?дтримки у раз? звернень з
питань в?дкриття нових вищих начальних заклад?в або структурних п?дрозд?л?в
д?ючих, започаткування п?дготовки з нових напрям?в ? спец?альностей або
зб?льшення ?х обсяг?в без попереднього анал?зу перел?ку напрям?в та
спец?альностей, як? вже реал?зуються у рег?он? та к?лькост? ос?б з вищою
осв?тою, як? заре?строван? у вашому рег?ональному центр? зайнятост?.
Думаю, що у подальшому так? питання мають попередньо розглядатися на
сес?ях рад обласного р?вня.
Ма? м?сце ? безп?дставне нарощування вищими навчальними закладами
л?цензованого обсягу прийому за вс?ма осв?тньо-квал?ф?кац?йними р?внями, що
не в?дпов?да? реальним потребам ринку прац?.
З цього питання мною п?дписано в?дпов?дний лист. Прошу нев?дкладно
розпочати виконання поставлених у цьому лист? завдань.
Проблеми л?цензування та акредитац?? сьогодн? потребують
перезавантаження на новому, ?вропейському р?вн?.
Так, потребу? розроблення нова кр?тер?альна рамка умов л?цензування.
Сьогодн? вс?м зрозум?ло, що критер?? л?цензування п?дготовки фах?вц?в з
вищою осв?тою з напряму живопису, музичного мистецтва, ф?лолог?? або
ливарного виробництва мають бути р?зними.
Кр?м того, необх?дно нарешт? у стисл? терм?ни вир?шити питання
запровадження автоматизовано? системи опрацювання л?ценз?йних та
акредитац?йних справ та сп?лкування з ?х авторами у режим? on-line,
розробити ч?тку структуру вза?мов?дносин учасник?в процесу л?цензування та
акредитац?? з м?н?стерством.
Технолог?чна процедура проходження л?цензування та акредитац?? ма?
бути максимально спрощена, а структура ? обсяги л?ценз?йних та
акредитац?йних справ сутт?во зменшен?.
Потребу? реформування ? робота ДАК.
Окремо сл?д сказати про роботу експертних ком?с?й ДАК.
Вважаю неприпустимим, коли за результатами роботи експертно? ком?с??
ДАК отриму? позитивний висновок, а планова перев?рка д?яльност? вищого
навчального закладу, яка ?нод? йде паралельно, да? негативн? результати.
Так? факти ми будемо доводити до в?дома громадськост?, а так? члени
експертних ком?с?й б?льше не будуть залучатись до ц??? роботи.
Потребу? пол?пшення ? орган?зац?йна робота ДАК, зокрема забезпечення
м?н?мальних терм?н?в виготовлення та видач? л?ценз??, створення
д??здатного ре?стру вищих навчальних заклад?в, в?дновлення роботи по
створенню ре?стру доктор?в наук та професор?в з метою унеможливлення ?х
«багатоц?льового» використання для безп?дставного отримання л?ценз?й.
Залишаються претенз?? ? до вищих навчальних заклад?в.
Ми часто стика?мося, наприклад, з поданням вищими навчальними
закладами при проходженн? процедури л?цензування та акредитац??
недостов?рних даних, або таких, що за певними показниками не в?дпов?дають
встановленим вимогам тощо.
Думаю, що питання л?цензування та акредитац?? знайдуть сво?
в?дображення у зм?нах до Закону Укра?ни «Про вищу осв?ту», особливо у
частин? в?дпов?дальност? вищих навчальних заклад?в за виконання л?ценз?йних
вимог.
Звертаю також вашу увагу на необх?дн?сть приведення л?цензованого
обсягу у в?дпов?дн?сть до наявного у вищому навчальному заклад? навчально-
методичного забезпечення, матер?ально-техн?чно? бази, аудиторного фонду та
м?сць проживання студент?в у гуртожитках, а також кадрового забезпечення
для як?сно? орган?зац?? навчального процесу.

Болонський процес - стан та
перспективи реал?зац?? завдань
Одним ?з найважлив?ших стратег?чних завдань на сучасному етап?
модерн?зац?? системи вищо? осв?ти Укра?ни ? забезпечення якост? п?дготовки
фах?вц?в на р?вн? м?жнародних вимог.
Запровадження основних положень Болонського процесу передбача?
врахування нац?ональних п?дход?в до орган?зац?? навчання, зм?сту осв?ти,
традиц?й у п?дготовц? майбутн?х фах?вц?в з вищою осв?тою. У кер?вних
?вропейських документах, щодо розвитку вищо? осв?ти зазнача?ться, що
ун?верситети в значн?й м?р? повинн? збер?гати сво? власн? традиц??,
надбання, школи. Тому мова не йде про пряме запровадження закордонного
досв?ду в навчальний процес укра?нських ун?верситет?в або так звано?
«Болонсько? системи орган?зац?? навчального процесу», яко? власне в природ?
не ?сну?.
У цьому контекст? ми вважа?мо, що кожен ун?верситет, поряд ?з
врахуванням загальних рекомендац?й та порад м?н?стерства, повинен формувати
сво? власне осв?тн? середовище, культуру орган?зац?? навчання, культуру
викладач?в ? студент?в, культуру оц?нювання навчальних досягнень студент?в,
культуру забезпечення якост? п?дготовки майбутн?х фах?вц?в та науково-
педагог?чних прац?вник?в.
Пер?од з 2010-2020 року повинен стати ключовим у реал?зац??
довготерм?нових стратег?й щодо визнання вищо? осв?ти Укра?ни у
?вропейському ? св?товому осв?тньому простор?.
Зважаючи на наше в?дчутне в?дставання, б?льш?сть з цих програмних
питань ма? бути вир?шено у стисл? терм?ни, а додаток до диплому
?вропейського зразка повинен видаватися вищими навчальними закладами вже
цього року.
Автоном?я вищих навчальних
заклад?в
Ун?верситетська автоном?я вже багато рок?в ? предметом р?зного роду
дискус?й, обговорень на круглих столах, намагання проведення експеримент?в
або прийняття р?шень на Урядовому р?вн?.
Реально ж на сьогодн? р?вень ц??? автоном?? регламенту?ться лише
нормами чинного законодавства, та й то, в основному, для нац?ональних
ун?верситет?в.
Найб?льшою автоном??ю у нас користу?ться приватна осв?та, оск?льки
керу?ться, при необх?дност?, р?зним законодавством, як осв?тн?м, так ? тим,
що регулю? комерц?йну д?яльн?сть.
Нараз?, державн? ун?верситети поки що залишаються низовими елементами
жорстко регламентовано? та централ?зовано? ??рарх??, в як?й
в?дпов?дальн?сть за к?нцевий осв?тн?й результат розпорошена м?ж багатьма
державними ?нституц?ями.
Певною м?рою можна погодитись з думкою колег, що в Укра?н? поки ще
нема? достатнього ?сторичного досв?ду автономного адм?н?стрування та
ф?нансового управл?ння.
Разом з тим, ми можемо захиститись в?д помилок за рахунок розроблення
та упровадження в?дкрито? модел?, побудовано? на принципах по?днання
централ?зац?? ? децентрал?зац??, активного залучення вс?х зац?кавлених
стор?н до управл?ння осв?тою.
Зв?дси - необх?дн?сть ?нновац?йного формування державно-громадських
орган?в управл?ння системою вищо? осв?ти та незалежно? експертизи ?х
д?яльност?.
Координуючими органами у визначенн? сп?вв?дношення в управл?нн?
осв?тньою сферою м?ж державними та громадськими складовими можуть стати
Сп?лка ректор?в та ?нш? громадськ? ?нституц??.
Основн? ж функц?? управл?ння науковим ? навчальним процесом в
ун?верситетах необх?дно передати Вченим Радам. При цьому вищий навчальний
заклад спроможний сьогодн? взяти на себе виконання понад 30 автономних
функц?й нав?ть не виходячи за рамки д?ючого законодавства та нормативних
документ?в.
Без сумн?ву, автономн? права ун?верситет?в мають бути зацементован?, у
першу чергу на законодавчому р?вн?. При цьому ми вважа?мо, що базовим
принципом такого законодавчого акту ма? бути те, що права державного
ун?верситету як бюджетно? установи, як? визначають його автоном?ю, не
можуть бути обмежен?.
Сьогодн? м?н?стерством створено робочу групу щодо п?дготовки фактично
нового Закону Укра?ни «Про вищу осв?ту». Я глибоко переконаний - питання
автоном?? повинн? знайти сво? в?дображення у цьому проект?.
Водночас, прийняття закону не вир?шу? вс?х питань автономно?
д?яльност? ун?верситет?в, оск?льки д?яльн?сть державних установ
регулю?ться низкою ?нших закон?в та нормативних акт?в, до яких треба також
вносити в?дпов?дн? зм?ни. ? тут слово ректор?в теж не ? останн?м.
Потр?бно реал?зувати принципово нов? п?дходи до процедур ф?нансування
вищих начальних заклад?в осв?ти, як сутт?вого чинника, що вплива? на
р?вень автоном?? ун?верситет?в з використанням формульного принципу,
базових фонд?в (грант?в), зовн?шн?х фонд?в тощо.
Водночас, розширення автоном?? повинно бути нерозривно пов'язане з
п?двищенням ступеня в?дпов?дальност? ун?верситет?в перед сусп?льством:
через системи оц?нювання якост? осв?ти, через академ?чн? стандарти та
досягнення ун?верситетсько? науки.
Як це не дивно звучить, але автоном?я теж потребу? державного захисту,
зокрема в?д ?? перетворення на анарх?ю або в синекури, в?д штампування
псевдодоктор?в ? професор?в або примусового адм?н?стративного запровадження
автоном?? зверху.
Автоном?я вищого навчального закладу повинна бути продуктом св?домого
зваженого вибору. В такому випадку, кожен конкретний ун?верситет ма? шанс
д?йсно стати самоврядним закладом, де академ?чн? свободи, право вибору ?
високий р?вень особисто? та корпоративно? в?дпов?дальност? перед
сусп?льством будуть нормою.

Забезпечення якост? осв?ти
Шановн? колеги!
Наша головна мета - як?сть вищо? осв?ти. Ця категор?я
багатофункц?ональна ? визнача?ться р?внем нормативних вимог, як?
встановлюються стандартами осв?тньо? д?яльност?.
Перш за все, це стосу?ться структури ? зм?сту галузевих стандарт?в
вищо? осв?ти, як?, на жаль, ще далек? в?д досконалост?. Гром?здка
конструкц?я, перевантажена зайвою ?нформац??ю, яка практично н?коли не
використову?ться н? споживачами осв?тн?х послуг, н? тими, хто ?х нада?,
перетворило стандарти у товстелезн? фол?анти, непридатн? до користування.
Вважаю, що найближчим часом завданням ?нституту ?нновац?йних
технолог?й ? зм?сту осв?ти та науково-методичних ком?с?й ма? стати
розроблення лог?чно? ? доступно? для користування системи стандарт?в,
сп?ввим?рних з ?вропейською практикою.
Вже не на одн?й колег?? м?н?стерства обговорювалось питання
недосконалост? д?ючих Перел?к?в напрям?в ? спец?альностей.
? д?йсно, маючи 76 напрям?в п?дготовки за перел?ком 1997 року ми
«скоротили» ?х к?льк?сть до б?льш, н?ж 160. А пропозиц?? все надходять ?
надходять. Т?льки за останн? два роки ми ввели у д?ю 9 нових напрям?в.
?ншими словами йде процес поступового «повзучого» перетворення ступенево?
осв?ти на радянську безступеневу, в як?й осв?тньо-квал?ф?кац?йний р?вень
бакалавра втрача? будь який сенс.
Водночас, анал?з класиф?катор?в ринку прац? показу?, що вже сьогодн?
для багатьох напрям?в п?дготовки та спец?альностей практично в?дсутн?
квал?ф?кац?? у в?тчизняному та м?жнародному класиф?каторах профес?й.
Аналог?чн? проблеми ? ? з Перел?ками п?дготовки маг?стр?в ? молодших
спец?ал?ст?в.
Тому, робота над цим питанням повинна початися вже завтра, а за
основу взят? три параметри: перел?к напрям?в ма? бути приведений до р?вня
?вропейського як за к?льк?стю, так ? за зм?стом; перел?к ма? бути
розрахований на реал?? ринку прац?, а не на потреби окремих випускних
кафедр чи особистостей; зм?ст п?дготовки ма? визначатися програмами
(стандартами), а не назвами напрям?в та спец?альностей ? повинен
в?дображатися у додатку до диплому ?вропейського зразка.
У зв'язку ?з цим, вам запропоновано для обговорення Концептуальн?
п?дходи до визначення Перел?ку напрям?в, який затверджу?ться Каб?нетом
М?н?стр?в Укра?ни та Перел?ку маг?стерських програм, як? затверджуються
МОН. Це дозволить унормувати бакалаврськ? програми ? зробити маг?стерськ?
програми б?льш моб?льними.
Вся ця робота повинна проводитись нев?дривно в?д упереджувальних д?й
щодо створення Нац?онально? рамки квал?ф?кац?й та розроблення ??
дескриптор?в ? перел?ку академ?чних квал?ф?кац?й.
Розробка Нац?ональних рамки ? системи квал?ф?кац?й може бути зд?йснена
т?льки при безпосередн?й активн?й участ? соц?альних партнер?в. Це
забезпечить реальний зв'язок вищо? осв?ти ? п?дготовки кадр?в з ринком
прац? та потребами економ?ки.
Св?товий досв?д перекону?, що одним з нар?жних принцип?в забезпечення
якост? вищо? осв?ти ? як?сть фундаментально? п?дготовки.
Вага цього питання зроста? ще й тому, що р?вень загальноосв?тньо?
фундаментально? п?дготовки м'яко кажучи недостатн?й, про що св?дчать
результати проведення зр?з?в залишкових знань студент?в на першому курс?.
Не зн?ма?ться з порядку денного як?сть п?дготовки педагог?в для
заклад?в, що надають загальну середню осв?ту.
Для ?? подальшого пол?пшення нам необх?дно:
- удосконалити систему профес?йного в?дбору, виявлення схильност? до
педагог?чно? д?яльност?;
- проводити, за участю Нац?онально? академ?? педагог?чних наук, роботу
щодо подальшого удосконалення зм?сту педагог?чно? осв?ти;
- продовжити практику п?дготовки вчител?в за по?днаними напрямами.
Проблемним питанням ? п?двищення якост? техн?чно? осв?ти.
Щоб випускники техн?чних вищих навчальних заклад?в усп?шно конкурували
на ринку прац?, вони повинн? отримати не лише фундаментальну базову ?
високу фахову п?дготовку, але й волод?ти ?ноземними мовами та
?нформац?йними технолог?ями, економ?чними та правовими знаннями.
На жаль, у масовому вим?р? укра?нськ? випускники почали програвати на
ринку високих технолог?й. Актуальним ста? ствердження, що неяк?сна техн?чна
осв?та може негативно позначитися на безпец? держави.
Для в?дновлення престижу ?нженера необх?дно:
по перше - вир?шити кадрову проблему шляхом залучення до навчального
процесу сум?сник?в ?з реально? сфери виробництва ? науки та моб?льно
залучати пров?дних професор?в до викладання в р?зних ун?верситетах;
по друге - забезпечити подальше формування контингенту молодих
викладач?в ? науковц?в через маг?стерську п?дготовку ? асп?рантуру.
Матер?альне забезпечення техн?чних кафедр за будь яких економ?чних
обставин ? проблемою не т?льки укра?нських ун?верситет?в. В ус?х техн?чних
вищих навчальних закладах темпи оновлення техн?ки разюче не сп?впадають з
темпами ?? морального стар?ння на виробництв?.
Тому, необх?дно повернутися до принципу "вчись працюючи" на заключних
етапах ? р?внях навчання. П?дготовка бакалавр?в ? маг?стр?в ма? вестись
ц?леспрямовано на робоче м?сце з використанням схеми навчання у процес?
роботи.
Враховуючи, соц?альну значим?сть вищих навчальних заклад?в I-II р?вн?в
акредитац?? ми повинн? вжити д??вих заход?в забезпечення ефективного
функц?онування ц??? системи, зокрема у напрям? оптим?зац?? мереж? цих
заклад?в; л?кв?дац?? дублювання п?дготовки бакалавр?в у коледжах ?
ун?верситетах, структурними п?дрозд?лами яких вони ?; посилення сп?впрац? з
роботодавцями з ус?х питань д?яльност?.
Сутт?вий вплив на як?сть осв?ти ма? науково-методичне забезпечення
сучасного осв?тнього процесу, що значною м?рою визнача?ться р?внем
забезпечення п?дручниками та навчально-методичними пос?бниками.
Але за два останн? роки за рахунок державного бюджету не було видано
жодно? назви навчально? л?тератури за браком кошт?в.
Упов?льнило цей процес ? запровадження нового механ?зму надання
гриф?в, зокрема за результатами закритого рецензування та експертизи на
ком?с?ях Науково-методично? ради м?н?стерства.
|Дов?дково |
|Забезпечен?сть вищих навчальних заклад?в п?дручниками ? пос?бниками |
|становить : |
|- соц?ально-гуман?тарний напрям - 92 %; |
|- економ?чний напрям - 89 %; |
|- природничо-математичний напрям - 68 %; |
|- ?нженерно-техн?чний напрям - 62 %. |
|У середньому забезпечен?сть студент?в навчальними книгами становить 73%. |


На сьогодн? ?сну? Галузева програма "П?дручник вищо? школи", але вона
не функц?ональна ? потребу? принципового перегляду.
Ми повинн?, у першу чергу, розробити каталог необх?дно?, а десь ?
обов'язково?, л?тератури для вищо? школи та план ?? першочергового видання,
створити творч? колективи для п?дготовки п?дручник?в загального
користування ? повн?стю забезпечити навчальний процес п?дручниками вищих
навчальних заклад?в.
Застосування сучасних ?нформац?йних технолог?й у навчанн? ? одн??ю з
найб?льш важливих ? ст?йких тенденц?й розвитку св?тового осв?тнього
простору.
Незважаючи на позитивн? зрушення ? тенденц?? в розвитку ?нформац?йно-
комун?кац?йних технолог?й (?КТ) у вищ?й осв?т?, реальна реал?зац?я програм
? проект?в у ц?й сфер? стика?ться ?з сутт?вими проблемами. Зокрема,
кадровий склад вищо? осв?ти не п?дготовлений до широкомасштабного
використання можливостей ?КТ, обсяги ф?нансування не в?дпов?дають потребам
вищо? школи в ц?й сфер?.
|Дов?дково |
|Загальна к?льк?сть комп'ютер?в у вищих навчальних закладах склада? ~ |
|95-100 тисяч одиниць; ?з них ~ 80 тис. - у вищих навчальних заклад?в |
|III-IV р?вня акредитац??. |
|Майже кожний вищий навчальний заклад ма? локальну мережу ? в середньому |
|до 830 комп'ютер?в п?д'?днан? до ц??? мереж?. Вс? вищ? навчальн? заклади |
|мають п?д'?днання до ?нтернету. Середня к?льк?сть провайдерських канал?в |
|для п?дключення одного вищого навчального закладу до ?нтернету склада? ~ |
|1,9. Пропускна здатн?сть канал?в, в середньому, склада? 150 Мб?т/с. |
|К?льк?сть користувач?в електронно? пошти в одному вищому навчальному |
|заклад? в середньому дор?вню? 980. |


Тому, нам необх?дно принципово зм?нити п?дходи до розроблення осв?тн?х
державних стандарт?в, як? мають враховувати високу швидк?сть зм?н на ринку
?КТ.
Р?вень ?нформац?йних технолог?й нев?д'?мно пов'язаний з розвитком
дистанц?йно? осв?ти.
Сл?д констатувати, що держава сутт?во зменшила св?й вплив на цей
процес. А дарма. Дистанц?йна осв?та - це найб?льша перспектива майбутньо?
трансформац?? навчання без в?дриву в?д виробництва та забезпечення
навчання впродовж життя.
Ц?й проблем? треба нев?дкладно прид?лити належну увагу.
Не вир?шуються у нас у повному обсяз? ? завдання профес?йно-практично?
п?дготовки як показника якост? осв?ти на завершальному етап?, який значною
м?рою визнача? можлив?сть працевлаштування випускника ?, в решт? решт,
ефективн?сть роботи вищого начального закладу.
На жаль, сьогодн? можна назвати лише невеликий перел?к вищих
навчальних заклад?в, де ц? питання розв'язуються з повним розум?нням ?х
важливост?.
Саме тому, ми терм?ново почина?мо розроблення Концепц?? практично?
п?дготовки студент?в з урахуванням специф?ки галузей осв?тньо? д?яльност? ?
готу?мо принципово нове Положення про практику, яке б враховувало реал??
законодавчого поля.
Як?сть вищо? осв?ти значною м?рою визнача?ться також реал?зац??ю
комплексного п?дходу до роботи з обдарованою студентською молоддю,
посиленням уваги до студентсько? науково? д?яльност?, зокрема через
актив?зац?ю проведення Всеукра?нсько? студентсько? ол?мп?ади, яка
залиша?ться наймасов?шим заходом, Всеукра?нського конкурсу наукових роб?т
студент?в з природничих, техн?чних та гуман?тарних наук, тематичних
конкурс?в та ол?мп?ад науково-практичних конференц?й та сем?нар?в молодих
учених ? студент?в.
Потребу? перегляду ? система мон?торингу якост? знань студент?в на
вс?х р?внях його проведення: в?д контролю залишкових знань середньо? осв?ти
до розроблення нових п?дход?в щодо проведення Державно? п?дсумково?
атестац??, у тому числ? за участю незалежних галузевих агенц?й.
Мон?торинг осв?тнього процесу ? надал? залиша?ться головним завданням
Державно? ?нспекц?? навчальних заклад?в.
Як?сть надання осв?тн?х послуг значною м?рою визнача?ться наявн?стю в
кра?н? потужно? системи безперервно? осв?ти, важливою складовою яко?
виступа? п?слядипломна осв?та.
Така система ?сну?, хоча однозначно говорити про ?? ефективн?сть
сьогодн? навряд чи можливо.
Анахрон?чним стало здобуття «друго?» вищо? осв?ти в режим?
переп?дготовки з видачею н?кому не зрозум?лого паперового диплома.
Окрем? заклади п?слядипломно? осв?ти беруть на себе нав?ть см?лив?сть
у режим? переп?дготовки готувати фах?вц?в за програмою спец?ал?ста в?дразу
з молодшого спец?ал?ста, оминаючи програму бакалавра.
У проект? Закону Укра?ни "Про зм?ни до Закону Укра?ни "Про вищу
осв?ту" з? структури п?слядипломно? осв?ти ми плану?мо вилучити
переп?дготовку ? передбачити, що здобуття вищо? осв?ти на основ? ран?ше
здобуто? вищо? осв?ти за ?ншим напрямом п?дготовки можливо лише за
?ндив?дуальним навчальним планом.
Важливе м?сце в ц?й систем? п?слядипломно? осв?ти пос?да? п?дсистема
п?двищення квал?ф?кац??, яка потребу? створення абсолютно нових програм для
навчання дорослих.
Без сумн?ву ключовим показником якост? ? доц?льност? п?дготовки
фах?вц?в з вищою осв?тою ? результати працевлаштування.
|Дов?дково |
|В?дпов?дно до зв?т?в кер?вник?в вищих навчальних заклад?в у 2009 роц? |
|отримали направлення на роботу 86,5% випускник?в осв?тньо-квал?ф?кац?йних|
|р?вн?в спец?ал?ста ? маг?стра, як? навчались за державним замовленням, |
|(пор?вняно з 2008 - 89,7%; 2007 роком - 90,1%.; з 2006 роком - 92,0%), |
|що засв?дчу? про щор?чне незначне зниження р?вня працевлаштування. У |
|пор?внянн? з 2006 роком загальний показник працевлаштування зменшився на |
|5,5%. |
|Найвищ? показники працевлаштування випускник?в осв?тньо-квал?ф?кац?йних |
|р?вн?в спец?ал?ста та маг?стра, як? навчалися за кошти державного бюджету|
|у вищих навчальних закладах Харк?всько?, Лугансько?, Черн?вецько?, |
|В?нницько?, Полтавсько?, Одесько?, Житомирсько? та Микола?всько? |
|областей. |
|Найнижч? показники працевлаштування випускник?в осв?тньо-квал?ф?кац?йних |
|р?вн?в спец?ал?ста та маг?стра, у вищих навчальних закладах Херсонсько?, |
|Запор?зько?, Р?вненсько? та Хмельницько? областей. |
|Найб?льшою популярн?стю у роботодавц?в користуються випускники вищих |
|навчальних заклад?в: Пол?техн?чних - 97,8%, Економ?чних - 93,0%, |
|Технолог?чних - 92,7%, Транспортних - 92,6 % та Буд?вельно-художн?х - |
|91,0%; найменшою: Ун?верситет?в - 77,3%., Педагог?чних - 80,4 |
|%,Машино-приладобуд?вних - 86,3%. |
|За галузями знань цей розкид такий: Медицина ? Державне управл?ння - |
|98,2%; Культура ? мистецтво - 74,6%. |


Але говорити про повну об'?ктивн?сть таких даних не можна, оск?льки
вони значною м?рою г?потетичн?. М?н?стерству добре в?домо ? про те, як вони
формуються, ? про дов?дки щодо «умовного» працевлаштування, як? вимагають
в?д випускник?в.
Звертаюсь до кер?вник?в вищих навчальних заклад?в з пропозиц??ю
припинити таку практику. Нам не потр?бн? вигадан? цифри, а потр?бна
об'?ктивна картина для прийняття ефективних управл?нських р?шень.
Кадрова пол?тика у галуз? вищо?
осв?ти
?нтеграц?я укра?нсько? осв?ти до ?вропейського та св?тового осв?тнього
простору вимага? ново? якост? педагог?чного корпусу, здатного реал?зовувати
осв?тн? завдання в нових умовах. Тому, кадрова пол?тика ? одним ?з основних
?нструмент?в модерн?зац?? в?тчизняно? осв?ти.
? два основних завдання кадрово? пол?тики у галуз? вищо? осв?ти:
перше - забезпечення як?сно вищого р?вня профес?йност? педагог?чних ?
науково-педагог?чних прац?вник?в;
? друге - формування профес?йно? команди управл?нц?в -кер?вник?в вищих
начальних заклад?в.
|Дов?дково |
|?з 139 кер?вник?в вищих навчальних заклад?в ?-?? р?вн?в акредитац?? 20 |
|мають науковий ступ?нь доктора або кандидата наук (14 %). |
|?з 123 кер?вник?в, як? очолюють вищ? навчальн? заклади ???-?V р?вн?в |
|акредитац?? 120 ос?б доктори наук, професори (97,5%), 3 - кандидати наук,|
|доценти (2,5%). |
|Загальна к?льк?сть кер?вник?в пенс?йного в?ку у вузах ?-?? р?вня |
|акредитац?? склада? - 34,4 %, б?льше 65 рок?в - 10,7%, що пор?вняно з |
|минулор?чним показником знизилось на 5,0%. |
|К?льк?сть кер?вник?в вищих навчальних заклад?в ???-?V р?вн?в акредитац??,|
|як? мають в?к б?льше 65 рок?в, становить 17%. Цей показник покращився на |
|1,7% пор?вняно з минулор?чним. |


Найб?льш гострою, на сьогодн?шн?й день, залиша?ться проблема ротац??
кер?вних кадр?в вищих навчальних заклад?в.
Назр?ла необх?дн?сть у створенн? мон?торингово? системи обл?ку та
оц?нки управл?нського потенц?алу, формування та навчання резерву кер?вних
кадр?в вищих навчальних заклад?в, створення ?диного банку даних резерву
управл?нських кадр?в галуз?.
МОН ? надал? плану? продовжити роботу щодо омолодження кер?вних
кадр?в, але не за критер?ями в?ку, а за досв?дом ? компетентн?стю. Одним ?з
шлях?в подолання стар?ння кер?вник?в вищих навчальних заклад?в вс?х р?вн?в
акредитац?? ? формування д?йового кадрового резерву. Як не прикро говорити,
але поки що резерв, у б?льшост? вищих навчальних заклад?в, ? формальним.
?хн? кер?вники не мають ц?леспрямовано? затверджено? програми та плану
роботи з кадровим резервом.
У кадров?й робот? мають м?сце ? ?нш? недол?ки, зокрема ?гнорування
кер?вниками вищих навчальних заклад?в обов'язкового зв?тування перед
трудовими колективами ? м?н?стерством.
Вимагаю: зв?тування кер?вник?в вищих навчальних заклад?в перед
трудовими колективами з обов'язковою участю представник?в м?сцево? влади,
МОН ? громадськост? повинно стати нормою.
М?н?стерство започаткову? проведення ефективно? роботи з кадровим
резервом за напрямами д?яльност?. ? не т?льки шляхом навчання включених до
нього прац?вник?в, але й проведення неформальних зустр?чей, залучення до
розроблення програм реформування вищо? осв?ти, максимального використання
досв?ду ?х роботи, педагог?чного, наукового та ?нтелектуального потенц?алу.

Дуже хот?лося б розраховувати на те, що це сприятиме пошуку виходу ?з
ситуац?? необх?дност? виживання вищих навчальних заклад?в в умовах ринково?
економ?ки. ? тут мають проявити себе вс? представники кадрового резерву.
Серйозною проблемою ? кадрове забезпечення вищих навчальних заклад?в
педагог?чними ? науково-педагог?чними кадрами, зокрема значний в?дсоток
науково-педагог?чних прац?вник?в передпенс?йного та пенс?йного в?ку.
Ми зобов'язан? пол?пшити як?сн? характеристики науково-педагог?чних
кадр?в. Висок? темпи зростання контингенту студент?в при незначних темпах
росту штату викладач?в, як? працюють на пост?йн?й основ?, та подр?бнення
навчальних дисципл?н ? причиною ?нтенсивного залучення до навчального
процесу викладач?в з погодинною оплатою прац? та на умовах штатного
сум?сництва, як? практично не займаються розробкою науково-методичного
забезпечення навчального процесу.
Потребу? уваги комплектування корпусу зав?дувач?в кафедр науково-
педагог?чними прац?вниками вищо? квал?ф?кац?? (доктори наук, професори) на
конкурсн?й основ?. У загальн?й структур? кафедр вищих навчальних заклад?в
М?н?стерства осв?ти ? науки сектор кафедр, що очолюють доктори наук,
професори, становить близько 50%, серед випускаючих кафедр - 60%. Серед
груп вищих навчальних заклад?в цей показник сутт?во диференц?йований. Так,
у груп? педагог?чних заклад?в т?льки близько 30% кафедр очолюють доктори
наук, професори; випускаючих кафедр - 35%.
Майже в ус?х вищих навчальних закладах сутт?вою проблемою ?
нев?дпов?дн?сть базово? осв?ти викладач?в проф?лю дисципл?ни, що
виклада?ться. Брак кадр?в щодо як?сного викладацького складу зумовлю?
порушення л?ценз?йних умов надання осв?тн?х послуг.
Все це нерозривно пов'язано з д?ючою системою п?дготовки педагог?чних
? науково-педагог?чних кадр?в через асп?рантуру i докторантуру.
Сьогодн? у вищих навчальних закладах МОН сформована довол? потужна
мережа асп?рантури ? докторантури (68% в?д загально? чисельност? в
Укра?н?).
|Дов?дково |
|Асп?рантура д?? у 115 вищих навчальних закладах ???-?У р?вн?в |
|акредитац??, де за рахунок державного ф?нансування навча?ться 18005 |
|чолов?к, та докторантура у - 85 вищих навчальних закладах, де за рахунок |
|державного ф?нансування навча?ться 846 ос?б. |
|П?дготовка науково-педагог?чних кадр?в у вищих навчальних закладах МОН |
|зд?йсню?ться з б?льше, як 600 наукових спец?альностей. |


Але формально чисельн?сть, як така, сьогодн? не може бути позитивним
показником результативност? роботи вищих навчальних заклад?в в ц?й галуз?.
Особливо? актуальност? набува? ефективн?сть п?дготовки кандидат?в ?
доктор?в наук.
Нер?дко науков? досл?дження, як? виходять на р?вень кандидатських ?
нав?ть докторських дисертац?й не мають реального практичного застосування ?
впровадження, а носять мр?йливо-теоретичний характер.
Ми продовжимо проведення у нац?ональних вищих навчальних закладах
експерименту, пов'язаного з п?дготовкою кандидат?в наук за ?ндив?дуальними
науково-навчальними програмами, як? забезпечують зв'язок теоретично? ?
досл?дницько? роботи асп?рант?в з проведенням наукових досл?джень.
Окремим питанням ? перех?д до трициклово? системи вищо? осв?ти,
зокрема запровадження навчально-наукового ступеню доктора ф?лософ??.
Докторська осв?та ?, з одного боку, останньою, третьою фазою навчання в
ун?верситет?, а з ?ншого боку, першим етапом кар'?ри молодого досл?дника.
Водночас ц? програми мають бути максимально наближен? до маг?стерського
навчання, до подальшого застосування набутих навичок, скаж?мо, в
лаборатор?? чи на виробництв?.
Не можу не сказати про запроваджене Положення про присво?ння вчених
звань професора ? доцента. Бажання «одним махом» вир?шити проблему
п?двищення якост? науково-педагог?чних кадр?в за рахунок небачено завищених
вимог призвело до катастроф?чного блокування можливост? б?льшост?
викладач?в отримати наукове звання доцента та професора.
М?н?стерство щойно завершило роботу над створенням нового Положення,
де знайдуть в?дображення реальн? вимоги до здобувач?в цих звань, у тому
числ?, наприклад, врахування публ?кац?й наукових праць у пров?дних
?ноземних виданнях в?дпов?дною мовою. Проект цього Положення направлено на
розгляд Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни.
М?жнародна д?яльн?сть
ун?верситет?в
Усв?домлюючи роль м?жнародно? сп?впрац? в ефективному функц?онуванн?
в?тчизняно? вищо? осв?ти в ?вропейському простор? вищо? осв?ти,
м?н?стерство прид?ля? ц?й д?лянц? особливу увагу.
Одним з важливих напрям?в м?жнародного сп?вроб?тництва в галуз?
осв?ти ? навчання ?ноземц?в.
Сьогодн? найб?льшими центрами п?дготовки ?ноземних студент?в в
Укра?н? ? Харк?в (9,8 тис.) ? Ки?в (6,8 тис).
Надання осв?тн?х послуг ?ноземцям на умовах контракт?в з оплатою за
навчання дозволило вищим навчальним закладам Укра?ни у 2008/2009
навчальному роц? отримати 70 млн. долар?в США, а також забезпечити
м?сцем роботи 4 тис. викладач?в.
Тому, пр?оритетним напрямом залиша?ться подальше зб?льшення
контингенту ?ноземних студент?в в Укра?н?.
Але, пропагуючи одномовн?сть п?дготовки ?ноземних студент?в, ми
останн?м часом втрача?мо ?х контингент. ? це за умов наявност? потенц?йно?
можливост? багатьох ун?верситет?в вести цю п?дготовку ?ншими мовами, у тому
числ? ?вропейськими. Я вчора п?дписав наказ, який у рамках автоном?? вищого
навчального закладу дозволя? йому зд?йснювати в?льний виб?р мови навчання
?ноземц?в.
Думаю, що такий крок дозволить сутт?во п?двищити
конкурентоспроможн?сть вищо? осв?ти Укра?ни на св?товому ринку осв?тн?х
послуг.
Необх?дно також прид?лити увагу розвитку транскордонного
сп?вроб?тництва, зокрема з Рос?йською Федерац??ю, як з стратег?чним
партнером у галуз? вищо? осв?ти, у тому числ? вза?много обм?ну студентами
на умовах адекватного стипенд?ального забезпечення, започаткування
проведення щор?чних колокв?ум?в викладач?в ун?верситет?в з ф?зики,
математики, х?м??, б?олог??, ?стор??, проведення укра?нсько-рос?йських
студентських ол?мп?ад, конкурс?в, експедиц?й тощо.
|Дов?дково |
|Укладено 146 м?жнародних угод, з них 98 м?журядового ? 48 м?жв?домчого |
|характеру про сп?вроб?тництво в галуз? осв?ти ? науки з б?льш, н?ж 70 |
|кра?нами св?ту, в тому числ? м?журядов? угоди про вза?мне визнання |
|документ?в про осв?ту, науков? ступен? ? вчен? звання з 22 кра?нами |
|св?ту. |
|Знаходяться на погодженн? близько 90 проект?в угод про сп?вроб?тництво |
|р?зного р?вня ?з заруб?жними партнерами 57 кра?н. |
|Продовжу?ться реал?зац?я 33 сп?льних з ?вропейськими ун?верситетами |
|проект?в TEMPUS, що ф?нансуються ?вропейською Ком?с??ю. |
|В рамках програми Партнерство ERASMUS MUNDUS на 2009/2010 навчальний р?к|
|в?д?брано 9 консорц?ум?в ?вропейських ун?верситет?в ? ун?верситет?в |
|"трет?х кра?н", до яких ув?йшли 6 укра?нських ун?верситет?в: В рамках |
|д?яльност? цих консорц?ум?в близько 100 укра?нських студент?в та |
|викладача пройдуть стажування в ?вропейських ун?верситетах терм?ном в?д |
|3-х до 34 м?сяц?в. |
|Виконано 315 м?жнародних науково-досл?дних проект?в на загальну суму |
|18,6 млн.грн. |
|У 201 вищому навчальному заклад? зд?йснювали п?дготовку 42,8 тис. |
|?ноземц?в ?з 133 кра?н св?ту, в тому числ? на умовах контракт?в з |
|оплатою за навчання 40,8 тис. ос?б, за рахунок державних стипенд?й |
|Укра?ни - 2 тис. ос?б. |


Водночас, за наявност? очевидно? позитивно? динам?ки у м?жнародн?й
сп?впрац? галуз? хочу звернути вашу увагу на необх?дн?сть подальшого
п?дтримування темп?в ц??? роботи, розроблення ? реал?зац?? нових п?дход?в.
Так, у м?жнародному сп?вроб?тництв? у сфер? осв?ти пр?оритетним ?
впровадження сучасних навчальних технолог?й, створення та застосування
нов?тн?х метод?в управл?ння навчальним процесом, в?дновлення т?сно?
сп?впрац? м?ж ун?верситетами та промислов?стю.
У напрям? м?жнародного науково-техн?чного сп?вроб?тництва необх?дно
розширювати сп?впрацю з кра?нами та м?жнародними орган?зац?ями, спрямовану
на сп?вроб?тництво в галуз? науки ? технолог?й, надавати ф?нансову
п?дтримку проведенню м?жнародних науково-техн?чних конференц?й в Укра?н?.
Ми ма?мо актив?зувати роботу щодо формування позитивного ?м?джу
Укра?ни, ф?нансово? п?дтримки пропаганди Укра?ни за кордоном.
Необх?дно реал?зувати заходи щодо спрощення в?зового режиму для
укра?нських студент?в, як? зд?йснюватимуть закордонн? в?дрядження з метою
навчання, стажування, участ? в наукових форумах, мовних сем?нарах тощо.

Розвиток наукових досл?джень в
ун?верситетах
Шановн? колеги!
Подальший розвиток осв?ти неможливий без розвитку фундаментальних ?
прикладних наукових досл?джень в ун?верситетах, де готуються
висококвал?ф?кован? кадри для р?зних галузей економ?ки, наукових установ,
орган?в управл?ння.
М?жнародний досв?д п?дтверджу?, що як?сна фундаментальна п?дготовка
кадр?в природничо-математичного, гуман?тарного та ?нших спрямувань
неможлива без проведення науково? роботи, як науково-педагог?чними
прац?вниками, так ? студентами.
Але наск?льки ефективною ? наука у наших ун?верситетах сьогодн??
Анал?з проблем науково? д?яльност? вищих навчальних заклад?в св?дчить
про розпорошен?сть кошт?в серед велико? к?лькост? виконавц?в, яких т?льки у
напрям? фундаментальних досл?джень понад тисячу.
Державним бюджетом на 2009 р?к на ф?нансування наукових програм МОН
було передбачено майже 400 млн. гривень (тобто на 21% менше, н?ж у 2008
роц?), однак ? вони були проф?нансован? не в повному обсяз?.
Недоф?нансування з бюджету дозволило т?льки частково реал?зувати завдання,
поставлен? перед МОН у сфер? науки.
Тому, нам необх?дно зосередитись на «проривних» напрямах
фундаментальних досл?джень, як? можуть проводитись на св?товому р?вн? ?
дати реальний поштовх розвитку ?ншим, у тому числ? прикладним наукам, таким
як нанотехнолог??, б?отехнолог??, енергозбереження та ?нш?.
Дещо в цьому план? вже зроблено. Так, наприклад, ухвалено дв? державн?
ц?льов? науково-техн?чн? програми впровадження та застосування гр?д-
технолог?й ? «Нанотехнолог?? та наноматер?али».
Ще один важливий напрям - це ?нтеграц?? укра?нсько? науки у св?тову,
одержання вагомих прикладних результат?в ?з перспективою ?х
комерц?ал?зац??. Сприятиме виконанню цих програм, зокрема угода у сфер?
нанотехнолог?й, укладена м?ж М?н?стерством осв?ти ? науки та Федеральним
агентством науки ? ?нновац?й Рос??.
Не об?йтись нам ? без входження у св?товий науковий ?нформац?йний
прост?р, забезпечення доступу до фундаментальних св?тових наукових видань,
у тому числ? для презентац?? в?тчизняного наукового доробку.
Вже зроблено реальн? кроки для того, щоб б?льше укра?нських журнал?в
вв?йшло до м?жнародних реферативних баз даних.
Так, досягнуто домовлен?сть з видавництвом Elsevier (Ельсев?р) про
те, щоб п'ять кращих журнал?в вищих навчальних заклад?в Укра?ни вв?йшли до
ц??? бази, а число укра?нських журнал?в у наукометричн?й баз? даних Scopus
(Скопус) будуть сягати к?лькох десятк?в.
Сьогодн? ми повинн? бути впевнен?, що науков? здобутки наших
ун?верситет?в ? здобутками не для окремих науковц?в або окремих гравц?в
наукового ринку, а для економ?ки кра?ни в ц?лому.
Регулюванням цього питання повинн? займатись окрем? п?дрозд?ли,
завданням яких буде забезпечення трансферу результат?в наукових досл?джень
та ?х комерц?ал?зац??.

Економ?ка вищо? осв?ти
Традиц?йно складним ? питання ф?нансування вищо? осв?ти.
Розписом Державного бюджету Укра?ни на 2009 р?к для виконання
бюджетних програм М?н?стерству осв?ти ? науки було передбачено понад
12 млрд. грн., що на 11,4% б?льше в?д аналог?чного показника 2008 року, з
них вищим навчальним закладам ? - ?? р?вн?в акредитац?? призначалось понад
1,6 млрд. грн., або на 20,7% б?льше ф?нансування 2008 року; ??? - IV р?вн?в
акредитац?? - майже 7 млрд. грн. або на 16,8% б?льше ф?нансування 2008
року.
Однак, на жаль, м?н?стерство недоотримало ц? кошти у минулому роц?, що
зменшило можливост? розвитку науково-осв?тянсько? галуз?.
Сл?д зазначити, що у 2009 роц? багато бюджетних програм м?н?стерства
планувалось виконати через Стаб?л?зац?йний фонд, що врешт? решт не дало
змоги розпочати у попередн? роки буд?вництво навчальних корпус?в,
гуртожитк?в, проводити кап?тальн? ремонти тощо.
Мало м?сце значне недоф?нансування Державно? ц?льово? програми
п?дготовки та проведення в Укра?н? ф?нально? частини чемп?онату ?вропи з
футболу.
Зараз трива? робота над Законом Укра?ни «Про Державний бюджет Укра?ни
на 2010 р?к».
Ми плану?мо, що загальний обсяг асигнувань М?н?стерства осв?ти ?
науки зб?льшиться у пор?внянн? з минулим роком майже на 23%.
Також плану?ться, що, незважаючи на насл?дки ф?нансово - економ?чно?
кризи, зароб?тна плата повинна зрости, а посадов? оклади професорсько-
викладацького складу вищих навчальних заклад?в зб?льшитися, вже з другого
п?вр?ччя 2010 року, б?льш н?ж на 60%.
Кошти, запланован? у проект? Державного бюджету, дозволяють також
розпочати друкування п?дручник?в для студент?в вищих навчальних заклад?в,
чого не було у попередн? роки.
Вперше п?дтримано ?дею передплати наукових видань ?з забезпечення
доступу укра?нських науково-осв?тн?х установ через мережу «Уран» до
електронно? колекц?? науково? пер?одики та баз даних 13-ти наукових
?ноземних видавництв.
Ма?мо над?ю, що будуть п?дтриман? пропозиц?? МОН щодо оновлення
застар?ло? матер?ально-техн?чно? бази наукових п?дрозд?л?в вищих навчальних
заклад?в.
Однак, у то й же час, звертаю вашу увагу та прошу кер?вник?в
навчальних заклад?в рац?онально та економно використовувати наявн? державн?
та власн? ф?нансов? ресурси.
Це не просто слова, це мають бути конкретн? д??, як? направлен? на
виконання першочергових завдань, зокрема: не допускати кредиторсько? та
деб?торсько? заборгованост?; вчасно ? у повному обсяз? зд?йснювати платеж?
до соц?альних фонд?в; без затримки зд?йснювати вс? соц?альн? виплати.
Однак, це повинно бути не за рахунок забезпечення навчання та побуту
студент?в. Повинн? бути створен? вс? умови для виконання основного завдання
вищих навчальних заклад?в - забезпечення як?сно? осв?ти.
? тут сво? слово повинно сказати студентське самоврядування, яке
отримало нов? широк? можливост? участ? в управл?нн? вищим навчальним
закладом п?сля прийняття в?домих зм?н до Закону Укра?ни «Про вищу осв?ту».
Водночас хочу нагадати - функц?онування заруб?жних вищих навчальних
заклад?в ф?нансу?ться значною м?рою за рахунок надходжень в?д науково?,
виробничо? та ?ншо? ф?нансово-господарсько? д?яльност?, нав?ть у кра?нах,
де ф?нансування вищих навчальних заклад?в зд?йсню?ться державою. Про це
треба пост?йно пам'ятати, особливо в умовах економ?чно? кризи.
Соц?альний захист учасник?в
навчального процесу
Окремо хочу в?дзначити, що питання соц?ального захисту студентства
повинн? бути пр?оритетом у першу чергу для студентського самоврядування.
Можна багато говорити про студентське самоврядування, якщо не йдеться
про бажання окремих студентських л?дер?в стати членами Вчених рад, орган?в
студентського самоврядування при М?н?стерств? осв?ти ? науки, М?неконом?ки
?, нарешт?, при Каб?нет? М?н?стр?в Укра?ни.
По-перше, завданням орган?в студентського самоврядування ? вир?шення
питання стипенд?ального забезпечення студент?в на основ? ?х соц?альних
параметр?в ? досягнення значних усп?х?в у навчанн?.
По-друге, пол?пшення студентського життя в умовах складних завдань,
як? ставлять вищ? навчальн? заклади, а з ?ншого боку - недостатн?
матер?альн? умови для забезпечення навчального процесу та недостатня
матер?альна п?дтримка з боку багатьох с?мей.
Важливим також ? л?кв?дац?я порочно? практики, коли завдяки д?ючим
нормам, стипенд?? отримують т?, хто ?х в принцип? ? не потребу?.
? по-трет?, студентське самоврядування повинно допомагати тим кращим
представникам студентства, як? беруть активну участь у студентськ?й
науков?й робот?, але, на в?дм?ну в?д ?нших, потребують ф?нансово?
допомоги, аби мати змогу реал?зувати сво? науков? досягнення.
? саме в цьому ? принципи студентського самоврядування. Саме у цьому
ма? бути надана в?дпов?дна допомога з боку кер?вництва вищих навчальних
заклад?в, а не т?льки у залученн? представник?в студентства до роботи у
представницьких органах.
Другий напрям роботи студентського самоврядування - сп?впраця з
адм?н?страц?ями вищих навчальних заклад?в у питаннях д?яльност?
гуртожитк?в. За великим рахунком - вир?шення б?льшост? питань: поселення,
орган?зац?я дозв?лля, культурний розвиток студентства - все це ? ? те, що
наповню? д?яльн?сть студентського самоврядування конкретними справами.
Шановн? колеги!
Сьогодн? в Укра?н? навча?ться 2.6 млн. студент?в.
Б?льш?сть з них народились у 1988 - 1992 роках. Через 10 рок?в до
вищих навчальних заклад?в вступатимуть аб?тур??нти генерац?? 1997 - 2001
рок?в, при цьому народжуван?сть у цей пер?од була удв?ч? меншою. ? це при
тому, що не вс? з них будуть студентами. Ви розум??те, що це призведе до
зменшення обсяг?в навчального навантаження у вищих навчальних закладах, а
значить до закриття не т?льки окремих спец?альностей, але й кафедр,
факультет?в. Треба буде закрити щонайменше третину укра?нських академ?й ?
ун?верситет?в. Для вищо? осв?ти це буде справжн?й «Армагедон». Щоправда,
зг?дно з першоджерелом, т? хто залишаться - потраплять у «Царство боже».
У зв'язку з цим я не бачу ?ншого шляху, як вже сьогодн? у кожному
вищому навчальному заклад? розробити перспективний план його розвитку на
пер?од до 2020 року.
? це ма? бути документ не для того, щоб формально подати його
м?н?стерству, а для того, щоб свого роду рятувальним човном у бурхливих
водах демограф?чного та економ?чного океан?в.
Це повинно бути турботою не т?льки ректора, а кожного члена колективу,
який дивиться у св?й завтрашн?й день.
Тут, як я вже говорив, ? робота по створенню укрупнених рег?ональних
багатофункц?ональних осв?тн?х ? наукових центр?в на баз? об'?днаних
навчальних заклад?в, ? оптим?зац?я перел?ку напрям?в та спец?альностей, за
якими ведеться, без дублювання, п?дготовка кадр?в з вищою осв?тою для
рег?ону, ? посилення потенц?алу наукових шк?л, як? завжди зможуть, завдяки
науковому авторитету, залучати до роботи як укра?нських, так ? закордонних
фах?вц?в та науковц?в.
Все це повинно стати основним напрямом у побудов? перспективи
д?яльност? вищих навчальних заклад?в.
Думаю, що у сво?х виступах ви обговорите ц? питання ?, спод?ваюсь, що
ваш? пропозиц?? будуть зваженими ? конструктивними.
Дякую за увагу!