Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://www.eso.org/public/ukraine/news/eso1401/
Дата изменения: Unknown
Дата индексирования: Mon Apr 11 15:49:49 2016
Кодировка: UTF-8

Поисковые слова: п п п п п п п п п п п р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р р
ALMA виявив "фабрику пилу" у залишках надново? | ESO Укра?на

eso1401uk — Науковий рел?з

ALMA виявив "фабрику пилу" у залишках надново?

6 с?чня 2014 р.

Вражаюч? нов? спостереження ?з Великим М?л?метрового-субм?л?метровим Масивом Атакама (ALMA) вперше в ?стор?? виявили залишки недавньо? надново?, котр? наповнюються св?жо утвореним пилом. Якщо достатня к?льк?сть такого пилу робить "ризикований" перех?д у м?жзоряному простор?, то це може пояснити, чому багато галактик набули свою "запорошен?сть".

Галактики можуть мати на диво багато пилу [1]. Побуту? думка, що то наднов? ? первинним джерелом цього пилу, а особливо - в ранньому Всесв?т?. Але прям? докази здатност? наднових виробляти його дос? були досить слабкими ? не змогли пояснити велику к?льк?сть останнього, виявленого у молодих далеких галактикам. Нов? спостереження ?з ALMA це довели.

"Ми знайшли незвично велику масу пилу, зосередженого в центральн?й частин? залишку в?д пор?вняно молодо? близько? надново?",- сказав Рем? ?ндебетоу, астроном ?з Нац?онально? Рад?оастроном?чно? Обсерватор?? (NRAO) та Ун?верситету В?рджин?? (Шарлоттсв?лль, США). "Вперше ми були в змоз? д?йсно побачити м?сце, де утворю?ться пил, що важливо для розум?ння еволюц?? галактик".

М?жнародна група астроном?в використала ALMA для досл?дження сяючих залишк?в надново? SN 1987А [2], що знаходяться у Велик?й Магелланов?й Хмар? - карликов?й галактиц?, котра оберта?ться навколо Чумацького Шляху за близько 160 000 св?тлових рок?в в?д Земл?. SN 1987А ? найближчим до нас вибухом надново? в?д часу спостереження Йоганнесом Кеплером надново? всередин? Чумацького Шляху в 1604 роц?.

Астрономи передбачили, що разом ?з охолодженням газу п?сля вибуху, велика к?льк?сть пилу створюватиметься в насл?док атом?в по?днання атом?в кисню, вуглецю ? кремн?ю у холодних центральних частинах залишку. Однак, ран?ш? спостереження SN 1987A з ?нфрачервоними телескопами, проведен? протягом перших 500 дн?в п?сля вибуху, виявили лише невелику к?льк?сть гарячого пилу.

?з безпрецедентними розпод?льною здатн?стю та чутлив?стю ALMA, досл?дницька група змогла виявити набагато б?льш? масиви холодного пилу, котрий яскраво св?титься на м?л?метрових та субм?л?метрових довжинах хвиль. Астрономи дали оц?нку, що залишок нараз? м?стить об??ми новоствореного пилу десь близько 25 в?дсотк?в маси Сонця. Вчен? також виявили значну к?льк?сть утворених монооксид?в вуглецю ? кремн?ю.

"SN 1987А - то особливе м?сце, оск?льки воно не зм?шу?ться з навколишн?м середовищем: там ми бачимо т?льки те, що власне там було утворено",- сказав ?ндебетоу. "Нов? результати в?д ALMA, котр? ? першими у сво?му род?, виявили, що залишок надново? наповнений матер??ю, яко? там просто не ?снувало к?лька десятил?ть тому".

Однак, наднов? не т?льки можуть створювати частинки косм?чного пилу, а також ? порушують ?х.

Коли ударна хвиля в?д початкового вибуху поширилась у навколишн?й прост?р, вона мала з?ткнення ?з газовою оболонкою, котру скинула червона зоря-г?гант перед сво?м вибухом у вигляд? надново?. Той "конфл?кт" породив яскрав? св?тн? к?льця речовини, котр? видно у попередн?х спостереженнях ?з Косм?чним Телескопом Хаббл (NASA/ESA). П?сля того, частина енерг?? цього потужного вибуху в?дбилась та п?шла назад до центру залишку. "У якийсь момент, ця в?дбита ударна хвиля "погуля?" у хмарах новоствореного пилу", - сказав ?ндебетоу. "Ц?лком ?мов?рно, що тод? деяка частина пилу порозл?та?ться в р?зн? сторони. Важко точно передбачити, ск?льки саме... Може т?льки трохи, можливо й половина, а може ? дв? третини." Якщо його значна частина виживе ? потрапить у м?жзоряний прост?р, то це може пояснити, чому наст?льки багато пилу астрономи виявили в ранньому Всесв?т?.

"Д?йсно ранн? галактики неймов?рно запорошен? ? той пил в?д?гра? важливу роль в ?х еволюц??",- сказав М?како Мацуура з Ун?верситетського Коледжу в Лондон?, Великобритан?я. "Нараз? нам в?домо, що пил може бути утворений дек?лькома способами, але в ранньому Всесв?т? основна його маса ймов?рно виникла в?д вибух?в наднових. Нарешт? ми отримали прям? докази на користь ц??? теор??".

Прим?тки

[1] Косм?чний пил склада?ться ?з сил?катних та граф?тових зерен - м?нерал?в, котрих також удосталь на Земл?. Сажа в?д св?чки дуже схожа на косм?чний граф?товий пил, хоча розм?ри ?? зерен в десять та б?льше раз?в крупн?ш? в?д типових косм?чних граф?тових зерен.

[2] Св?тло в?д ц??? надново? доб?гло до Земл? у 1987 роц?, котрий у склад? ?? назви.

Детальн?ше

Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) ? м?жнародним астроном?чним об??ктом. В?н явля?ться партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) на Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.

Дане досл?дження представлене у статт? ?Dust Production and Particle Acceleration in Supernova 1987A Revealed with ALMA?, by R. Indebetouw et al., котра вийшла в Astrophysical Journal Letters.

Науково-досл?дна група у склад? R. Indebetouw (National Radio Astronomy Observatory (NRAO); University of Virginia, Charlottesville, USA), M. Matsuura (University College London, United Kingdom [UCL]), E. Dwek (NASA Goddard Space Flight Center, Greenbelt, USA), G. Zanardo (International Centre for Radio Astronomy Research, University of Western Australia, Crawley, Australia [ICRAR]), M.J. Barlow (UCL), M. Baes (Sterrenkundig Obst Gent, Gent, Belgium), P. Bouchet (CEA-Saclay, Gif-sur-Yvette, France), D.N. Burrows (The Pennsylvania State University, University Park, USA), R. Chevalier (University of Virginia, Charlottesville, USA), G.C. Clayton (Louisiana State University, Baton Rouge,USA), C. Fransson (Stockholm University, Sweden), B. Gaensler (Australian Research Council Centre of Excellence for All-sky Astrophysics [CAASTRO]; Sydney Institute for Astronomy, The University of Sydney, Australia), R. Kirshner (Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics, Cambridge, USA), M.Lakicevic (Lennard-Jones Laboratories, Keele University, UK), K.S. Long (Space Telescope Science Institute, Baltimore, USA [STScI]), P. Lundqvist (Stockholm University, Sweden), I. Mart?-Vidal (Chalmers University of Technology, Onsala Space Observatory, Onsala, Sweden), J. Marcaide (Universidad de Valencia, Burjassot, Spain), R. McCray (University of Colorado at Boulder, USA), M. Meixner (STScI; The Johns Hopkins University, Baltimore, USA), C.-Y. Ng (The University of Hong Kong, Hong Kong), S. Park (University of Texas at Arlington, Arlington, USA), G. Sonneborn (STScI), L. Staveley-Smith (ICRAR; CAASTRO), C. Vlahakis (Joint ALMA Observatory/European Southern Observatory, Santiago, Chile) and J. van Loon (Lennard-Jones Laboratories, Keele University, UK).

?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 39 метровий ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим у св?т? оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Remy Indebetouw
National Radio Astronomy Observatory (NRAO) and the University of Virginia
Charlottesville, USA
Телефон: +1 434 924 4895/+1 434 244 6883
Email: remy@virginia.edu

Mikako Matsuura
University College London
London, United Kingdom
Телефон: +44 (0)20 7679 4348
Email: mikako.matsuura@ucl.ac.uk

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Charles E. Blue
National Radio Astronomy Observatory, Public Information Officer
Charlottesville, USA
Телефон: +1 434 296 0314
Email: cblue@nrao.edu

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1401.

Про рел?з

Рел?з ?:eso1401uk
Назва:SN 1987A
Тип:Local Universe : Star : Evolutionary Stage : Supernova
Facility:Atacama Large Millimeter/submillimeter Array
Science data:2014ApJ...782L...2I

Зображення

Composite image of Supernova 1987A
Composite image of Supernova 1987A
т?льки на англ?йськ?й
Artist's illustration of Supernova 1987A
Artist's illustration of Supernova 1987A
т?льки на англ?йськ?й
Portrait of a Dramatic Stellar Crib*
Portrait of a Dramatic Stellar Crib*
т?льки на англ?йськ?й

Також див?ться наш?